shkolakz.ru 1 2 3 4

12. Послуги зв’язку





Станом на 01.01.2011

Наявність АТС

1

Кількість телефонізованих населених пунктів

3

Кількість абонентів

1934

Кількість радіоточок

340



13. Житлово-комунальне господарство та благоустрій території

(станом на 01.01.2011)


Всього населених пунктів - 3 , з них газифіковано - 3

Протяжність розподільчих газопроводів – 64,4 км

Опалення закладів соціальної сфери:


  • газифіковано закладів соціальної сфери (перелік): 1- територіальний центр обслуговування одиноких непрацездатних громадян, 1 – школа-інтернат для глухих дітей, 1 – центральна районна лікарня, 1 – районна державна санітарно-епідеміологічна станція, 1 – центральна районна аптека №20, 1 – районний будинок культури, 1 – музична школа, 1 – дошкільний навчальний заклад, 1 – районний музей, 1 - загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2, 1 – навчально-виробничий комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1, гімназія», 1 – районна дитяча бібліотека, 1 – районна бібліотека.

  • потребують газифікації чи заміни системи опалення (вказати):

1 – будинок дитячої творчості.

  • мають пічне опалення (вказати): 1 – будинок дитячої творчості.

  • не опалюються (вказати, які заклади)____-_____;

Населені пункти, що мають водогони (протяжність в км)- 43;


Криниць громадського користування - 73;


  • з них потребують ремонту – 8.

Наявність вуличного освітлення:

  • протяжність - 13,040 км;

  • кількість ліхтарів – 297.

Озеленення:

  • наявність парків, скверів - 3;

  • квітників - 47;

  • кількість дерев - 814;

  • інвентаризовано вікових дерев: - .

Наявність стадіонів - 1; спортивних майданчиків – 5.

Вивезення твердих побутових відходів:

кількість сміттєзвалищ - 1, з них:

  • паспортизовано - 1;

  • упорядковано - 1;

  • кількість вивезених побутових відходів у 2010 році – 1075 т.

Утримання кладовищ

  • всього кладовищ - 6, з них:

  • мають огорожу - 4;

  • її протяжність – 1700 (м);

  • наявність ритуального майданчика - 1;

  • наявність туалетів - 3




  1. Протипожежний захист населених пунктів

Наявність МПО (ПДПЧ), фінансування – 1, державний бюджет;

Кількість робочих місць - 33;

Забезпечення пожежними автомобілями:

  • нормативна потреба – 2;

  • фактична наявність – 2.

Забезпечення вогнегасниками закладів соціальної сфери – 60%;

Наявність під’їзду до водойми (крана у башті) для забирання води пожежними машинами у випадку пожежі - 7


  1. Засоби масової інформації, найбільш популярні в громаді




№ з/п

Назва періодичного видання


Кількість передплатників у 2011 році

1

Газета «Наддністрянська Правда»

959

2

Газета «Подільські Вісті»

405

3

Газета «Порадниця»

145


16. Історичні відомості про населені пункти

(короткий текст)

Нова Ушиця – селище міського типу, центр Новоушицького району і Новоушицької селищної ради, до складу якої входять населенні пункти Каскада і Філянівка.

До 1829 року Нова Ушиця мала назву Літнівці. Це було невеличке містечко, яке до 1926 року становило окреме староство і входило до складу Ушицького повіту. Назва Літнівці, за переказами, походить від того, що це помістя здавна було літньою резиденцією його власників, польських панів. Перейменування міста на Нову Ушицю в 1829 році мала зв’язок з назвою повіту, центром якого було місто Ушиця на Дністрі. Ця назва міста походить від назви річки Дністра – річки Ушиці. Перші відомості про Літнівці маються з 15 ст., коли вони належали королівсько – шляхетській Польщі.

У ХVІІІ ст. Літнівці, як королівський маєток, становили окреме староство. В 1748 році вони одержали привілеї Августа ІІІ на право називатись містом і користуватись магдебурзьким правом. Міське самоуправління було підпорядковане ставленикам польських властей – королівським намісникам або окремим поміщикам.

Після другого поділу Польщі і приєднання поділля до Росії в 1793 році царським указом від 6 липня 1795 року було утворено ряд повітів, в т.ч. Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство.

З 1808 року Літнівецьке староство було віддано в безплатну оренду подільському губернатору Чевкіну. Дані за 1820 рік свідчать про невеликі розміри міста: в Літнівцях нараховувалось 338 чоловік.


З 1878 року в Новій Ушиці було введено в дію нове положення про міське самоуправління, відповідно до затвердженого царем 16 червня 1870 року “городового положення”. Відтоді в Новій Ушиці обиралась міська дума, управа і міський голова.

Після перейменування Літнівець у Нову Ушицю і перенесення сюди повітових “присутствених місць” жителі повітового міста були названі міщанами ( сенатський указ від16 березня 1833 р.)

Перед реформою 1861 року поміщик Луговий продав новоушицькі землі міській управі. Всього тоді нараховувалось 2425 десятин землі, з них орної було біля 1300 десятин.

За переписом 1899 року всього населення в Новій Ушиці рахувалось 6541 чол., з них міщан 6248, селян 129, купців 34; всього будинків 739, у т.ч. кам’яних – 50, крамниць – 44. Міщани займались головним чином хліборобством, орендуючи землю, деякі з них займались дрібною торгівлею тощо. Кожного четверга відбувались базари, а щороку з 3 до 6 серпня – ярмарки. Станом на 1 липня 1910 року в місті було 8 підприємств, на яких працювало 20 робітників. Ремісничих закладів – 5, в них працювало 146 чол.

З медичних закладів у Новій Ушиці згадується в документах ще в 1854 році лікарня на 15 ліжок. Станом на 1 липня 1910 року в місті були такі заклади: міська амбулаторія, земська лікарня на 20 ліжок, одна приватна аптека і три аптекарські магазини.

1859 – 1861р.р. в центрі міста Нова Ушиця було побудовано церковний собор та римо-католицький костьол.

До початку Великої Вітчизняної війни в селищі була церква, костьол, синагога, 4 єврейські молитовні будинки.

До Жовтневої революції в Новій Ушиці здійснювалась в основному початкова освіта. У 1905 році всього було три початкових школи, однокласне міське прихідське училище на 80 учнів, Каскадська церковно-прихідська школа на 30 учнів. Крім того, було ще двокласне міське училище, або так звана вища початкова школа з 5-ти річним строком навчання на 160-180 учнів. Учителів було 10 чоловік.


7 грудня 1908 року відкрито Новоушицьку ремісничу школу для підготовки спеціалістів ковальсько-слюсарної справи, столярно-токарної. Перший випуск школа дала в 1913 році – 14 чоловік. На 1 січня 1914 року було 77 учнів. Початок середній освіті в Новій Ушиці покладено відкриттям гімназії в 1915 році, навчання в якій було платним.

1 жовтня 1922 року розіслано циркуляр про відновлення роботи в повіті по ліквідації неписьменності, створення волосних та сільських комісій лікнепу.

В 1937 році в Новій Ушиці розпочато будівництво двоповерхової нової школи із середньою освітою.

В 1929 році на базі колишньої профтехшколи утворився Новоушицький технікум механізації сільського господарства.

Під впливом агітації більшовиків і революційно настроєних солдатів незабаром у Новоушицькому повіті розгорнувся могутній селянський рух, спрямований проти поміщиків і місцевих органів Тимчасового уряду.

В Новій Ушиці у вересні 1917 року в селах повіту були розміщені частини 2-го гвардійського корпусу, який першим з військових з’єднань на Поділлі виступив на підтримку революційної боротьби трудящих.

В Новій Ушиці на початку листопада 1917 року були створені радянські органи влади, але не встигнувши зміцнитися, вони змушені були вступити в жорстоку боротьбу з буржуазно-націоналістичною контрреволюцією.

В 1929 році в районі починається масова колективізація. В смт. Новій Ушиці, селах Каскада та Філянівка в цей період особливо активізують свою роботу партійна і комсомольська організації, працюють гуртки агітаторів, якими керували уповноважені райкому партії.

Першим утворився колгосп “Зоря комуни” в селі Каскада в 1929 році. До липня 1929 року, як видно з протоколу зборів каскадсько-філянівського партосередку, тут існував СОЗ, в якому об’єдналось 48 господарств з 80 га. землі. До кінця року в колгоспі вже було 80 дворів, тяглова сила – 10 пар коней, приміщень для тварин не було. Після 1930 року господарство артілі швидко зростало.


В 1929 році організовано також колгосп ім. Постишева в селі Філянівка.

В 1930 році утворився Новоушицький колгосп ім.. ІІІ Інтернаціоналу – 109 господарств з кількістю 205 працездатних.

8 березня 1931 року був заснований ще один колгосп у Каскаді – ім. 8-го березня. Таким чином, на території селища було створено 4 колгоспи, які в 1953 році об’єднались в одне укрупнене спеціалізоване господарство – артіль ім. Мічуріна.

В березні 1930 року в Новій Ушиці організовується перша в районі МТС, було всього 20 тракторів.

14 липня 1941 року німецько-фашистські війська захопили Нову Ушицю і район, встановлюючи свою жорстоку диктатуру. 13 липня 1941 року біля села Філянівка, на західній околиці Нової Ушиці, зав’язався нерівний, запеклий бій. Наскільки важливим був шлях через Нову Ушицю в період війни і яке велике значення мав виграний нашими воїнами бій 13 липня 1941 року, видно із того, що командир батареї Михайло Лабу і командир гармати Олександр Філєв були нагороджені орденами Леніна, шість чоловік – орденами Червоного Прапора. Діарама “Оборони Нової Ушиці в липні 1941 року” знаходиться в районному краєзнавчому музеї.

Переможний наступ Радянської армії навесні 1944 року завершився визволенням від німецько-фашистських загарбників Правобережної України. День 27 березня 1944 року став святом визволення Нової Ушиці і району. Всього загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни 500 воїнів – земляків, імена яких увічнено на пам’ятних плитах у сквері бойової слави.


В післявоєнному періоді, починаючи з 1955 – 1960 років, в райцентрі немало зроблено в справі будівництва житлового фонду та громадських будівель. Значно проводиться в ці роки індивідуальне будівництво власних будинків робітників та службовців Нової Ушиці, появилось кілька нових вулиць у селищі.

Післявоєнний період розвитку Нової Ушиці характеризується насамперед інтенсивним будівництвом приміщень виробничого і соціально - культурного призначення, а також зростанням житлового фонду.



16.1. Шановані ветерани та ініціативні люди,

що проживають в громаді, відомі люди, вихідці з територіальної громади




з/п

П.І.П.

Рік

народження

Де працював

(працює)

Освіта,

фах

Громадська

(партійна, релігійна)

діяльність

1

Пакулько Надія Григорівна

1950

Кореспондент районних, обласних та республіканських газет

Вища




2

Лисенко Людмила Олександрівна

1948

Тележурналістка

Вища




3

Гвоздовський Ігор Анатолійович

1975

Науковий співробітник відділу оптичної квантової електроніки

Вища





4

Смішко Василь Іванович

1938

Голова ради ветеранів

вища




16.2. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки


- пам’ятний знак на місці подвигу Я.Х.Кольчака (1941 р.)

- братська могила радянських воїнів (1944 р.)

- будинок по вул. Подільській, №16 де розташовувався повітовий ревком, перший партійний осередок (1919 р.)

- будинок по вул. Подільській, №3 де розташовувався штаб 41 дивізії сьомої армії Південно-Західного фронту (1920 р.)

- будинок по вул. Подільській, №22 де відбувся перший повітовий з’їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських депутатів (1921 р.)

- меморіальний комплекс, братська могила радянських воїнів (1941-1945 р.р.)

- братська могила жертв фашизму (1942 р.)

- братська могила жертв Голокосту (1942-1944 р.р.)


17. Колективи художньої самодіяльності


- Народний аматорський колектив «Любисток»;

- Народний аматорський танцювальний колектив «Літнівчанка»;

- Народний аматорський духовий оркестр;

- Народний аматорський хор Новоушицького районного будинку культури;

- Народний аматорський ансамбль баяністів;

- Народний аматорський колектив «Хлібодари»


18. Футбольні, волейбольні команди, спортивні досягнення сільської молоді, школярів


- Футбольна команда «Нова Ушиця».

Займала неодноразово призові місця в обласних змаганнях.


19. Місцеві осередки політичних партій



з/п

Назви політичних партій

Кіль-сть

членів

П І П керівника

Посада та місце роботи керівника, телефон



















<< предыдущая страница   следующая страница >>