shkolakz.ru 1 2 ... 12 13
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА РАДІОАПАРАТУРИ


ВСТУП

Технологія виробництва РЕА - це наука, що вивчає всі прогресивні та передові засоби виробництва РЕА та її складових частин (деталей, складальних одиниць, функціональних вуз­лів) належної якості, та пов'язана вона з вивченням методів обробки матеріалів, виготовлення деталей, складальних вузлів приладів а також обладнання, інструментів, оснащення.

Знання технології - це основи для безперервного підвищення продуктивності праці та підвищення економічного виробництва, для раціонального використання площ, постійного покращання якості продукції, що випускається, її експлуатаційних та технічних характеристик.

Обладнання - це засіб виробництва, в якому для виконання частини технологічного процесу розміщуються матеріали, засоби дії на них та джерела електроенергії (станки, машини лиття, конвеєр, гальванічні ванни, термічні печі).

Оснащення - це засоби виробництва, що додаються до обладнання для виконання певної частини технологічного процесу.

Завдання курсу технології

Вивчити технологію виготовлення деталей, вузлів; вивчити обладнання, що існує, навчитися аналізувати та вибирати технологічні процеси найбільш раціональні та економічні; теоретично обґрунтовувати свої рішення на підставі знань, отриманих в галузі хімії, матема­тики, електрорадіоматеріалів та ін. наук. Навчитися самостійно розробляти технологічні про­цеси виготовлення деталей, вузлів, приладів, грамотно оформлювати технологічні документи.

Особливості технології виробництва РА як науки


  1. Сучасна РЕА має велику кількість вхідних деталей та вузлів, що викликає різноманітність технологічних процесів.

  2. У виробництві РЕА використовується широкий асортимент матеріалів, кожен з яких потребує специфічних методів обробки, що в свою чергу вимагає складного специфічного обладнання.
  3. В радіоприладобудуванні широко використовується контроль та контрольно-вимірювальна апаратура.


  4. РА характеризується різноманітними та складними умовами експлуатації та повинна забезпечувати високу надійність. З цією метою вона піддається різноманітним випробуванням на відповідність електричних параметрів, а це потребує наявності спеціального випробуваль­ного обладнання.

  5. РА характеризується швидким моральним зносом. Тому при виготовленні апаратури за умовою виконання нею всіх функцій, що вимагаються, необхідно здешевлювати її, а це можливо при використанні дешевих та недефіцитних матеріалів.

  6. Масовість випуску - стала можливою завдяки високому ступеню стандартизації, спеціалізації і кооперації.

Розділ 1.ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

  1. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ.

    1. Структура радіотехнічного підприємства (виробничої частини).

Основна виробнича ланка радіотехнічного підприємства - це цех. Усі цехи поділяються на дві групи:

  1. основні цехи - цехи, в яких здійснюється обробка товарної продукції на будь-якій стадії (заготівельні, механічні, лакофарбові, гальванічні, складальні);

  2. допоміжні цехи - слугують для забезпечення нормальної безперебійної роботи основних цехів (інструментальні, ремонтно-механічні, тарні, ремонтно-будівельні).

Організація цехів може здійснюватись:

  1. за предметним принципом - коли в цеху виробляється один виріб з використанням різноманітних технологічних процесів;

  2. за технологічним принципом - коли в цеху виробляються різні вироби за одним технологічним процесом.

Цехи поділяються на дільниці, які можуть бути організовані за ознакою однотиповості обладнання (токарна, слюсарна, намотувальна, монтажна дільниці) або однорідності продукції. Дільниці поділяються на робочі місця.


    1. Поняття про виробничий та технологічний процеси.

Кожне підприємство купує матеріали, напівфабрикати, комплектуючі та силами своїх працівників за допомогою певного обладнання, оснащення перетворює все це в готову про­дукцію.

Виробничий процес – сукупність дій, що здійснюються колективом заводу, в результаті яких сировина, матеріали, напівфабрикати перетворюються на готову продукцію; тобто виробничий процес включає всю діяльність підприємства: це робота основних цехів, допоміжних цехів, робота всіх служб: відділ головного конструктора (ВГК), відділ головного технолога (ВГТ), відділ технологічного контролю (ВТК), відділ кадрів, відділ праці та заробітної платні, відділ постачання, охорона.

Технологічний процес частина виробничого процесу, яка безпосередньо пов'язана з обробкою товарної продукції, тобто це робота тільки основних цехів.

    1. Структура технологічного процесу.

Основна структурна одиниця будь-якого технологічного процесу - це операція.

Операція - це закінчена частина технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці.

Операція являє собою основу для планування, обліку виробництва, визначення заробітної платні робітникам, розрахунку завантаження обладнання, визначення потрібної кількості робочої сили для виконання програми. Операція складається з переходів.

Перехід - частина операції, яка виконується над однією ділянкою Поверхні або однією складальною одиницею одним інструментом при незмінному методі виконання (тобто при одному режимі).

Ступінь поділу операцій на переходам залежить від кваліфікації виконавця. Чим нижче кваліфікація, тим більш детальним повинен бути опис.

Ступінь поділу технологічного процесу на операції залежить від типу виробництва. Для одиничного розробляють укрупнений технологічний процес, що складається з малої кількості операцій. Для крупно-серійного - диференційований, поділений на велику кількість дрібних, малопрацеємних операцій.


Стандарти ЄСТД встановлюють таку класифікацію технологічних процесів:


  1. за деталізацією:

    • маршрутний технологічний процес - процес, що містить скорочений опис усіх технологічних операцій в МК у послідовності їх виконання;

    • операційний технологічний процес - процес, що містить докладний опис усіх технологічних операцій за переходами в послідовності їх виконання, причому кожна з операцій оформлюється своїм документом;

    • маршрутно - операційний технологічний процес - процес, що містить скорочений чи докладний опис усіх або окремих операцій в одному технологічному документі.

  2. за організацією:

    • одиничний технологічний процес - процес виготовлення виробу одного найменування типорозміру незалежно від типу виробництва (виріб не має аналогу);

    • типовий технологічний процес - процес виготовлення групи виробів зі спільними конструктивними та технологічними ознаками (печатні вузли з однаковими РЕ);

    • груповий технологічний процес - процес виготовлення групи виробів з різними конструктивними та спільними технологічними ознаками (виготовлення печатних плат).

    1. Типи виробництва.

Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, що виділяється за ознаками широти номенклатури, регулярності, стабільності та об'єму випуску продукції. Існують наступні типи виробництв:

  1. одиничне виробництво - характеризується малим об'ємом випуску однакових виробів, повторний випуск яких не передбачається. Особливості цього виробництва:
  • велика номенклатура;


  • використання робочої сили тільки високої кваліфікації;

  • використання універсального обладнання, оснащення, вимірювальних інструментів;

  • висока вартість робіт;

  • тривалий цикл виробництва;

  • технологічний процес розробляється укрупнено і оформлюється МК або відомістю.

  1. серійне виробництво - характеризується виготовленням виробів партіями, що періодично повторюються. В залежності від величини партії це виробництво може бути:

дрібносерійне -» одиничне;

крупносерійне -» масове;

та середньосерійне.

Особливості цього виробництва:

  • номенклатура менше;

  • робоча сила як високої, так і низької кваліфікації;

  • обладнання і оснащення: поряд з універсальними і спеціальні види;

  • вартість нижче;

  • коротший виробничий цикл;

  • технологічний процес оформлюється більш докладно і оформлюється МК, а на окремі операції – ОК.

  1. масове виробництво - характеризується великим об'ємом випуску виробів, що безперервно виготовляються тривалий час. Особливості цього виробництва:

  • мала номенклатура;

  • використання робочої сили низької кваліфікації

  • використання спеціального обладнання та оснащення;

  • мінімальна вартість;

  • найкоротший виробничий цикл;

  • найдокладніша розробка технологій з розбивкою на найдрібніші операції з випуском на ПКЛ або автоматичних лініях.

При цьому:

  • робочі місця суворо спеціалізовані на виконання визначених операцій;

  • робочі місця розміщуються безпосередньо одне за одним по ходу технологічного процесу;
  • виготовлені вироби передаються з одного робочого місця на інше;


  • операції суворо синхронізовані за часом;

  • складна підготовка виробництва.

Відношення до того чи іншого типу виробництва можна визначити за коефіцієнтом закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій - відношення кількості всеможливих операцій, що підлягають виконанню, до кількості робочих місць.

, де

Nоп. – кількість операцій, що виконуються в цеху чи на ділянці;

Nр.м. – кількість робочих місць.

Згідно з ГОСТ 3.1108-74 встановлюються наступні коефіцієнти закріплення операцій:

для крупносерійного виробництва: від 1 до 10;

для середньосерійного : від 10 до 20;

для дрібносерійного: від 20 до 40.

    1. Цілі та завдання проектування технологічних процесів.

Відомо, що надійність РА, її собівартість, час її виготовлення (тобто виробничий цикл) у багато чому залежить від технології.

Тому при проектуванні технологічних процесів добре знаючи технологію та вміючи аналізувати та вибирати процеси, можливо:

1) підвищити надійність РЕА;

2) понизити собівартість;

3) підвищити продуктивність праці;

4) збільшити випуск виробів з одиниці площі;

5) скоротити час підготовки та освоєння виробництва;

6) скоротити тривалість виробничого циклу.

    1. Вихідні дані для проектування технологічних процесів.

1) Комплект конструкторської документації.

а) схеми: електрична принципова, електромонтажна, схема з'єднань;

б) складальні креслення на всі вироби або на окремі складальні одиниці;

в) робочі креслення деталей;

г) технічні умови (ТУ) - містять призначення виробу, методи випробувань.


2) Програма випуску виробу, яка встановлює тип виробництва та ступінь технологічного процесу.

3) Відомості про обладнання, яким розпоряджається підприємство.

4) Керівні матеріали, що прийняті на даному підприємстві:

а) нормалі на матеріали;

б) нормативи робочих вимірювальних інструментів;

в) нормативи припусків та міжопераційних допусків;

г) нормативи по технічному нормуванню;

д) нормативи для техніко-економічних розрахунків; є) зразок готового вузла чи приладу.


    1. Єдина система технологічної документації (ЄСТД).

ЄСТД - комплекс державних стандартів та керівних нормативних документів, що вста­новлюють взаємопов'язані правила і положення по порядку розробки, комплектації, оформлення та обігу технологічної документації, яка використовується при виготовленні виробів.

Призначення комплексу стандартів та керівних нормативних документів ЄСТД:

- забезпечення оптимальних умов при передачі технологічної документації на інше підприємство з мінімальним переоформленням;

- використання уніфікованих бланків технологічних документів та централізованого їх розмноження;

- використання єдиних правил оформлення технологічних документів в залежності від типу виробництва;

- створення необхідних умов для розробки прогресивних, типових та групових технологічних процесів;

- створення інформаційної бази для автоматизованих систем проектування та управління виробництвом.

До складу стандартів ЄСТД входять 10 груп стандартів

Таблиця груп стандартів
Номер групи
Назва групи

0

1

2

3



4


5


6

7

8

9


Загальні положення

Основоположні стандарти


Класифікація та позначення технологічних документів

Облік використання деталей і складальних одиниць та засобах технологічного оснащення

Основне виробництво. Форми ДТ та правила їх оформлення на процеси, спеціалізовані за видами робіт.

Основне виробництво. Форми ТД та правила їх оформлення на випробування та контроль

Допоміжне виробництво Форми ТД та правила їх оформлення

Правила заповнення технологічних документів

Резервна група

Інформаційна база



следующая страница >>