shkolakz.ru 1
Лєонов С.В.


ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України»


Вплив довіри власників інвестиційних ресурсів

на можливості зростання інвестиційного потенціалу банківської системи


Важливим чинником впливу на попит на гроші, а як наслідок – і на можливості формування та ефективного використання інвестиційного потенціалу банківської системи, є фактор взаємної довіри та надійності суб’єктів товарно-грошових ринків. Незважаючи на те, що довіра й надійність є, скоріш за все, морально-етичними категоріями, вони все ж таки мають глибинний економічний зміст, особливо коли застосовуються у сфері грошових відносин. Правило еквівалентності обміну розповсюджується на будь-які операції з грошима і особливо відчутно впливає на процеси зберігання грошей та формування попиту на гроші.

Головний чинник, який впливає на прийняття рішення щодо заощадження коштів, – це впевненість, яка є результатом довіри (віри) власника грошей до певних об’єктів чи суб’єктів свого оточення: до самих грошей та їх емітента (центрального банку); до тих інституцій, які забезпечують йому надійне зберігання грошей; до тих державних і політичних структур, які забезпечують тривале існування того суспільного устрою, в якому накопичені гроші будуть дійсними; до тих інституцій, які забезпечать йому додатковий дохід за користування його заощадженнями і повернення їх у визначений термін.

Таким чином, ще однією макроекономічною передумовою забезпечення ефективності формування та використання інвестиційного потенціалу банківської системи є чинник впевненості або довіри власників грошових коштів.

Ретроспективний аналіз окремих макроекономічних індикаторів розвитку економіки України в докризовий період дозволяє виокремити цілий ряд аргументів, які підтверджують існування цієї макроекономічної передумови, зокрема:

  1. досягнуто помітних успіхів в антиінфляційній політиці та достатнього рівня довіри до національних грошей, оскільки протягом шести останніх років докризового періоду інфляція підтримувалася в Україні на рівні, близькому до оптимального;


  2. придушено монетарну складову інфляційного процесу, а з метою ринкової реструктуризації системи цін та доходів успішно використовувалася витратна інфляція;

  3. банками було досягнуто високого рівня довіри серед суб’єктів фінансового ринку завдяки:

збільшенню їх капіталізації;

зміцненню фінансового стану;

підвищенню якості банківського менеджменту;

впровадженню та ефективному функціонуванню системи державного гарантування вкладів, про що свідчать дані з виплати гарантованих сум за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (табл. 1);

наданню банківським депозитам рис більш привабливого, дохідного та менш ризикового напрямку інвестування (зокрема за рахунок значного підвищення суми гарантування вкладу), що є досить суттєвим для малих та середніх вкладників, які становлять переважну більшість серед заощадників (табл. 2);

ефективному регулюванню банківської діяльності з боку НБУ, який дає можливість попереджати не лише надмірну ризикованість діяльності окремих банків, а й запобігати банківській паніці у всій системі, що надзвичайно важливо в умовах кризи.

Таблиця 1 - Результати діяльності Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб по виплаті гарантованих сум за вкладами (в цілому за весь термін його існування) [1]




Назва банку

Кількість
вкладників, що отримали відшкодування, осіб

Частка вкладників, що отримали відшкодування від загального числа осіб, які мали право на відшкодування за вкладами, %

Отримана вкладниками сума, млн. грн.

Частка виплат від загальної суми відшкодування за вкладами, %


АК АПБ “Україна”

217 435

22,2

32,1

87

КАБ “Слов’янський”

7 882

97,2

3,9

98,7

АКБ “ОЛБанк”

220

5,5

1,3

93,9

АТ “Наш Банк”

4 245

77,1

27,5

98,7

АКБ “Росток Банк”

325

42,3

4,0

98,8

АБ “АЛЛОНЖ”

395

92,7

7,2

98,3

АКБ “Прем’єрбанк”

4 128

72,5

46,8

96,9

ВАТ АКБ “Гарант”

2 761

98,2

45,0

99,7

АКБ “Iнтерконтинентбанк”

4 448

97,4

78,0

99,7

ТОВ “Київський

універсальний банк”


5 291

95,2

80,5

99,7

Наведені вище аргументи підтверджують, що банки в докризовий період стали найбільш конкурентоспроможними суб’єктами грошового ринку. Небанківські фінансові посередники сьогодні не мають у своєму розпорядженні фінансових інструментів з перерахованими вище якостями, внаслідок чого стрімко втрачають конкурентоспроможність у даному сегменті ринку.

У той же час необхідно відмітити можливість негативного впливу такого стану речей на весь механізм фінансового посередництва, зокрема і на банківську систему з точки зору формування та ефективного використання її інвестиційного потенціалу. При відсутності конкуренції в банківському секторі як у ціновому вимірі, так і щодо продуктової диференціації, заощадники та інвестори позбавляються можливості диверсифікувати форми зберігання своїх грошових запасів з метою вибору не тільки надійних, а й найбільш дохідних форм. При комбінації зазначених факторів цей чинник може негативно вплинути і на інвестиційний потенціал банківської системи.
Таблиця 2 - Динаміка зобов’язань банків за коштами, залученими
на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб (складено за офіційними даними НБУ [2] та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [1])




Роки

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб, млн. грн.

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, млн. грн.


Темп зростання зобов’язань банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, %

Гарантована сума
за вкладами, тис. грн.


всього

у національній валюті

в іноземній валюті

2000

18 738

6 780

3 481

3 299

-

0,5

2001

25 674

11 338

6 566

4 772

167,23

0,5

2002

37 715

19 302

11 601

7 701

170,24

1,5

2003

61 617

32 396

18 875

13 521


167,84

2

2004

82 959

41 611

22 116

19 495

128,44

3

2005

132 745

73 202

42 176

31 026

175,92

5

2006

184 234

106 715

57 837

48 878

145,78

15

2007

279 738

164 159

99 411

64 749

153,83

50

2008

357 204

215 087

107 526

107 561

131,02

150



Це накладає відбиток на формування довгострокових ресурсів, бо в більшості країн з розвинутим фінансовим ринком основними постачальниками “довгих” грошей для банків є інші фінансові посередники – недержавні пенсійні фонди, страхові компанії тощо.


1.Офіційний сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.fg.org.ua

2.Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.bank.gov.ua